Виховна робота
ВЗАЄМОДІЯ ПЕДАГОГІВ І БАТЬКІВ
До закладу дошкільної освіти вперше дитина приходить із сім’ї. Від того, як швидко педагоги й батьки знайдуть спільну мову в питаннях розвитку, виховання й навчання дитини, залежить ефективність цих процесів. Розповідаємо про форми й методи співпраці з батьками
Сім’я — перше потужне джерело впливу на дитину. Батьки несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, збереження їхнього життя, здоров’я та людської гідності (стаття 8 Закону України «Про дошкільну освіту»). Якщо дитина відвідує заклад дошкільної освіти, це не звільняє сім’ю від обов’язку виховувати, розвивати і навчати її в родинному колі.
Батьки завжди незадоволені роботою закладу дошкільної освіти. Аби зламати цей стереотип, ми оновили стратегію й тактику взаємодії з батьками, зокрема: розширили спектр обговорень життєво важливих питань; створили атмосферу для щирого й відвертого спілкування; відмовилися від формального підходу до спілкування.
Щоб підвищити якість дошкільної освіти, сприяти формуванню в батьків свідомого ставлення до їхньої ролі в особистісному розвитку дитини, залучаємо батьків до освітнього процесу.
Окреслюємо завдання
Партнерську взаємодію з батьками вибудовуємо на взаємоповазі й довірливих взаєминах. Тож ставимо перед собою завдання:
· створити атмосферу співробітництва і співтворчості;
· встановити партнерські взаємини в професійному спілкуванні;
· допомогти батькам оволодіти психолого-педагогічною культурою;
· досягти єдиних підходів щодо виховання дитини в умовах сім’ї й закладу дошкільної освіти;
· сприяти відродженню й збереженню традицій народної педагогіки.
Щоб залучити батьків вихованців до активної участі в житті закладу та стимулювати їх ділитися успішним досвідом виховання дітей, ми створили єдиний освітній простір закладу дошкільної освіти й сім’ї. Це дало змогу найбільш повно та ефективно взаємодіяти всім учасникам освітнього процесу, а отже надавати вихованцям якісну освіту.
Створюємо модель
Ми створили модель взаємодії педагогів і батьків, яка містить такі змістові блоки:
· інформаційно-аналітичний;
· практично-дієвий;
· контрольно-оцінювальний.
Інформаційно-аналітичний блок
Шукаємо точки дотику: збираємо та аналізуємо відомості про батьків і дітей. Проводимо опитування, анкетування, застосовуємо спеціальні діагностичні методики тощо. Аби дізнатися про рівень задоволення батьків якістю дошкільної освіти, їхні потреби та особливості виховання дітей в сім’ї, з’ясовуємо:
· чого батьки очікують від закладу дошкільної освіти;
· чи потребує їхня дитина додаткових освітніх послуг;
· як, на їхню думку, впливає освітній процес на —
– загальний розвиток дитини;
– психофізичний стан дитини тощо.
Також з’ясовуємо, чи знають батьки про інтереси власних дітей, чи покладають на них певні обов’язки в сім’ї, чи стикаються з труднощами у вихованні. Ця інформація дає змогу знайти «точки дотику» з кожною родиною. Відтак працівники закладу дошкільної освіти — практичний психолог, соціальний педагог, вихователь-методист, медична сестра — надають адресну допомогу родині, а саме:
· ознайомлюють батьків з методами та прийомами освітньої роботи в групах;
· інформують про особливості виховання хлопчиків і дівчаток;
· консультують щодо того, як говорити з дитиною на складні філософські теми — про народження, сенс людського життя, любов, довіру, правду тощо;
· переорієнтовують із дорослої на дитячу модель буття дитини в сім’ї тощо.
Практично-дієвий блок
Його мета — реалізувати завдання, які окреслили на початку роботи. У межах цього блоку проводимо просвітницьку роботу з батьками та продуктивну взаємодію й комунікацію з усіма учасниками освітнього процесу.
Проводимо просвітницьку роботу з батьками за такими напрямами:
· вікові особливості та особистісні якості дітей;
· сучасні підходи до дошкільної освіти;
· програми розвитку, навчання й виховання дітей;
· педагогічні технології в освітньому процесі;
· фізичний розвиток та збереження здоров’я дітей;
· роль дорослих в особистісному становленні дитини;
· сутність життєвої компетентності як інтегративної якості особистості тощо.
Для ознайомлення батьків із віковими особливостями дітей, їхнім особистісним розвитком широко використовуємо такі стендові технології:
· інформаційні стенди;
· групові батьківські куточки;
· пам’ятки або листи-нагадування;
· паспорти здоров’я.
Щоденно контактуємо з дітьми, а тому глибоко розуміємо їхні проблеми, потреби й інтереси. Радимо батькам, як у домашніх умовах організувати художньо-творчу діяльність дітей, забезпечити оптимальний руховий режим, створити розвивальне середовище в дитячій кімнаті тощо.
Під час спілкування з родиною враховуємо основні тенденції розвитку сучасної сім’ї, її ціннісні орієнтири, особливості впливу на особистість дитини.
Перед початком кожного навчального року ознайомлюємо батьків з вимогами освітніх програм, за якими проводимо роботу з дітьми. А упродовж року під час відкритих переглядів різних форм роботи з дітьми демонструємо на практиці результативність освітніх технологій, які застосовують педагоги. Успішно використовуємо в нашому закладі таку формувзаємодії з батьками, як день відкритих дверей. У цей день батьки й педагоги мають змогу поспілкуватися зі спеціалістами, обговорити актуальні питання педагогічного, психологічного й медичного супроводу дитини.
Містком між батьками й закладом дошкільної освіти є психолого-педагогічна служба. Практичний психолог організовує та проводить діагностичну, корекційно-розвивальну, профілактичну роботу з вихованцями та їхніми батьками.
«Сім’я — перше джерело, з якого починається велика ріка почуттів і переконань.» Василь Сухомлинський
Важлива складова роботи нашого закладу— соціально-педагогічний патронат. Завдання соціального педагога — допомогти батькам із різних соціальних верств створити умови для всебічного розвитку дітей, забезпечити їхню успішну інтеграцію в соціальне середовище. Фахівці регулярно відвідують родини, що виховують дітей з особливими освітніми потребами. З батьками проводять просвітницьку роботу, з дітьми — освітню та корекційну.
Сім’я — основний соціальний інститут, який має створити сприятливі умови для розвитку емоційної сфери дитини, формування в неї почуття самоцінності, необхідних базових компетенцій. Щоб поширити позитивний досвід родинного виховання дітей, організовуємо:
· виставки вихідного дня;
· родинні свята;
· зустрічі з цікавими особистостями;
· захист сімейних проектів.
Батьки мають змогу обмінятися досвідом виховання дітей під час таких заходів, як-от:
· батьківські посиденьки;
· усні журнали для батьків;
· брейн-ринги;
· родинні мости, практикуми;
· міні-тренінги;
· дискусійні клуби;
· тренінги;
· майстер-класи;
· вечори великої родини тощо.
Залучаємо батьків до участі в освітньому процесі та наближаємо дітей до родинного джерела за допомогою екскурсій, зустрічей з цікавими особистостями, бесід й занять на морально-етичні теми тощо. Діти із задоволенням складають родовідне дерево, розглядають родинні фотоальбоми, ознайомлюються з документами, листами, родинними реліквіями та розповідають про них під час бесід і занять у групі. Батьки охоче відвідують такі заходи, підтримують дітей під час презентацій.
Контрольно-оцінювальний блок
Цей блок спрямований на з’ясування фактичного рівня діяльності закладу дошкільної освіти й ефективності заходів. Виявляти недоліки в організації освітнього процесу, проблеми виховання окремих дітей та корегувати взаємодію з родинами нам допомагають:
· записи в книзі відгуків;
· участь батьків в атестації педагогів;
· зворотний зв’язок на сайті;
· самоаналіз роботи вихователів.
Аналіз взаємодії педагогів і батьків дає змогу знаходити «слабкі ланки» у роботі та вчасно корегувати її.
Беремо участь у спільних проектах
Окремий напрям роботи закладу дошкільної освіти — участь у загальноміських заходах. Велику роль у налагодженні тісної взаємодії з батьками також відіграють спільні соціально-педагогічні проекти. Практика засвідчила, що саме така форма роботи здатна об’єднати міську владу, заклади дошкільної освіти й громадські організації.
Нині батьки вихованців більше цікавляться життям закладу дошкільної освіти, результатами дитячої діяльності, емоційно підтримують дітей. Із глядачів і спостерігачів батьки перетворилися на партнерів вихователя. Зросла психолого-педагогічна грамотність батьків. Відтак підвищилася культура міжособистісних взаємин дітей.
Організувати взаємодію із сім’єю непросто. Тут немає готових технологій і рецептів. Успіх залежить від інтуїції, ініціативи й терпіння педагога, його вміння знайти індивідуальний підхід до кожної родини. Тоді зв’язок сім’ї із закладом дошкільної освіти продовжується й після того, як дитина йде в перший клас.